| Chapter 89 |
1 | ¶ Навчальна пісня Етана езрахеяннина. (89-2) Про милості Господа буду співати повіки, я буду звіщати устами своїми про вірність Твою з роду в рід!
|
2 | (89-3) Бо я був сказав: Буде навіки збудована милість, а небо Ти вірність Свою встановляєш на нім.
|
3 | (89-4) Я склав заповіта з вибранцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабові:
|
4 | (89-5) Встановлю Я навіки насіння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки! Села.
|
5 | ¶ (89-6) і небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібранні святих,
|
6 | (89-7) бо хто в небі подібний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
|
7 | (89-8) Бог дуже страшний у зібранні святих, і грізний Він на ціле довкілля Своє!
|
8 | (89-9) Господи, Боже Саваоте, хто сильний, як Ти, Господи? А вірність Твоя на довкіллі Твоїм!
|
9 | (89-10) Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хвилі, Ти їх втихомирюєш.
|
10 | (89-11) Ти стиснув Рагава, як трупа, і сильним раменом Своїм розпорошив Своїх ворогів.
|
11 | (89-12) Твої небеса, Твоя теж земля, вселенна і все, що на ній, Ти їх заложив!
|
12 | (89-13) Північ та південє Ти їх створив, Фавор та Хермон співають про Ймення Твоє.
|
13 | (89-14) Могутнє рамено Твоє, рука Твоя сильна, висока правиця Твоя!
|
14 | (89-15) Справедливість та право підстава престолу Твого, милість та правда обличчя Твоє випереджують!
|
15 | ¶ (89-16) Блаженний народ, що знає він поклик святковий, Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
|
16 | (89-17) Радіють вони цілий день Твоїм іменням, і підвищуються Твоєю справедливістю,
|
17 | (89-18) бо окраса їхньої сили то Ти, а Твоєю зичливістю ріг наш підноситься,
|
18 | (89-19) бо щит наш Господній, а цар наш від Святого ізраїлевого!
|
19 | ¶ (89-20) Тоді богобійним Своїм промовляв Ти в об'явленні та говорив: Я поклав допомогу на сильного, Я вибранця підніс із народу:
|
20 | (89-21) знайшов Я Давида, Свого раба, Я його намастив Своєю святою оливою,
|
21 | (89-22) щоб із ним була сильна рука Моя, а рамено Моє вміцнило його!
|
22 | (89-23) Ворог на нього не нападе, а син беззаконня не буде його переслідувати,
|
23 | (89-24) його ворогів поб'ю перед обличчям його, і вдарю його ненависників!
|
24 | (89-25) із ним Моя вірність та милість Моя, а Йменням Моїм його ріг піднесеться,
|
25 | (89-26) і Я покладу його руку на море, і на ріки правицю його.
|
26 | (89-27) Він Мене буде звати: Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасіння мого!
|
27 | (89-28) Я вчиню його теж перворідним, найвищим над земних царів.
|
28 | (89-29) Свою милість для нього навіки сховаю, і Мій заповіт йому вірний,
|
29 | (89-30) і насіння його покладу Я навіки, а трона його як дні неба!
|
30 | (89-31) Коли ж його діти покинуть Закона Мого, і не будуть держатись наказів Моїх,
|
31 | (89-32) коли ізневажать Мої постанови, і не будуть держатись наказів Моїх,
|
32 | (89-33) тоді палицею навіщу їхню провину, та поразами їхнє беззаконня!
|
33 | (89-34) А ласки Своєї від нього Я не заберу, і не зраджу його в Своїй вірності,
|
34 | (89-35) не збезчещу Свого заповіту, а що було з уст Моїх вийшло, того не зміню!
|
35 | (89-36) Одне в Своїй святості Я присягнув, не повім Я неправди Давидові:
|
36 | (89-37) повік буде насіння його, а престол його передо Мною як сонце,
|
37 | (89-38) як місяць, він буде стояти повіки, і Свідок на хмарі правдивий... Села.
|
38 | ¶ (89-39) А Ти опустив та обридив, розгнівався Ти на Свого помазанця,
|
39 | (89-40) Ти неважливим зробив заповіта Свого раба, Ти скинув на землю корону його,
|
40 | (89-41) всю горожу його поламав, твердині його обернув на руїну!...
|
41 | (89-42) Всі грабують його, хто проходить дорогою, він став для сусідів своїх посміховищем...
|
42 | (89-43) Підніс Ти правицю його переслідувачів, усіх його ворогів Ти потішив,
|
43 | (89-44) і Ти відвернув вістря шаблі його... у війні ж не підтримав його...
|
44 | (89-45) Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
|
45 | (89-46) скоротив Ти був дні його молодости, розтягнув над ним сором! Села.
|
46 | (89-47) Доки, Господи, будеш ховатись назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
|
47 | (89-48) Пам'ятай же про мене, яка довгота життя людського? Для чого створив Ти всіх людських синів на ніщо?
|
48 | (89-49) Котрий чоловік буде жити, а смерти на бачитиме, збереже свою душу від сили шеолу? Села.
|
49 | (89-50) Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
|
50 | (89-51) Згадай, Господи, про ганьбу рабів Своїх, яку я ношу в своїм лоні від усіх великих народів,
|
51 | (89-52) якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого помазанця безславлять!
|
52 | (89-53) Благословенний навіки Господь! Амінь і амінь!
|