Ukrainian Bible

Matthew 20

Matthew

Return to Index

Chapter 21

1

  ¶ А коли вони наблизились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагії, до гори до Оливної, тоді Ісус вислав двох учнів, 

 


2

  до них, кажучи: Ідіть у село, яке перед вами, і знайдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля; відв'яжіть, і Мені приведіть їх. 

 


3

  А як хто вам що скаже, відкажіть, що їх потребує Господь, і він зараз пошле їх. 

 


4

  А це сталось, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: 

 


5

  Скажіте Сіонській доньці: Ось до тебе йде Цар твій! Він покірливий, і всів на осла, на осля, під'яремної сина. 

 


6

  А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус. 

 


7

  Вони привели до Ісуса ослицю й осля, і одежу поклали на них, і Він сів на них. 

 


8

  І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стелили дорогою. 

 


9

  А народ, що йшов перед Ним і позаду, викрикував, кажучи: Осанна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Осанна на висоті! 

 


10

  А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: Хто це такий? 

 


11

  А народ говорив: Це Пророк, Ісус із Назарету Галілейського! 

 


12

  ¶ Потому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і поперевертав грошомінам столи, та ослони продавцям голубів. 

 


13

  І сказав їм: Написано: Дім Мій буде домом молитви, а ви робите з нього печеру розбійників. 

 


14

  І приступили у храмі до Нього сліпі та криві, і Він їх уздоровив. 

 


15

  А первосвященики й книжники, бачивши чуда, що Він учинив, і дітей, що в храмі викрикували: Осанна Сину Давидовому, обурилися, 

 


16

  та й сказали Йому: Чи ти чуєш, що кажуть вони? А Ісус відказав їм: Так. Чи ж ви не читали ніколи: Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу? 

 


17

  І покинувши їх, Він вийшов за місто в Віфанію, і там ніч перебув. 

 


18

  ¶ А вранці, до міста вертаючись, Він зголоднів. 

 


19

  І побачив Він при дорозі одне фіґове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя самого, на нім не знайшов. І до нього Він каже: Нехай плоду із тебе не буде ніколи повіки! І фіґове дерево зараз усохло. 

 


20

  А учні, побачивши це, дивувалися та говорили: Як швидко всохло це фіґове дерево!... 

 


21

  Ісус же промовив у відповідь їм: Поправді кажу вам: Коли б мали ви віру, і не мали сумніву, то вчинили б не тільки як із фіґовим деревом, а якби й цій горі ви сказали: Порушся та кинься до моря, то й станеться те! 

 


22

  І все, чого ви в молитві попросите з вірою, то одержите. 

 


23

  ¶ А коли Він прийшов у храм і навчав, поприходили первосвященики й старші народу до Нього й сказали: Якою Ти владою чиниш оце? І хто Тобі владу цю дав? 

 


24

  Ісус же промовив у відповідь їм: Запитаю й Я вас одне слово. Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу, якою владою Я це чиню. 

 


25

  Іванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей? Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже Він нам: Чого ж ви йому не повірили? 

 


26

  А як скажемо: Від людей, боїмося народу, бо Івана вважають усі за пророка. 

 


27

  І сказали Ісусові в відповідь: Ми не знаємо. Відказав їм і Він: То й Я вам не скажу, якою владою Я це чиню. 

 


28

  ¶ А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику! 

 


29

  А той відповів і сказав: Готовий, панотче, і не пішов. 

 


30

  І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: Я не хочу. А потім покаявся, і пішов. 

 


31

  Котрий же з двох учинив волю батькову? Вони кажуть: Останній. Ісус промовляє до них: Поправді кажу вам, що митники та блудодійки випереджують вас у Боже Царство. 

 


32

  Бо прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а митники та блудодійки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля, щоб повірити йому. 

 


33

  ¶ Послухайте іншої притчі. Був господар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов. 

 


34

  Коли ж надійшов час плодів, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди свої. 

 


35

  Винарі ж рабів його похапали, і одного побили, а другого замордували, а того вкаменували. 

 


36

  Знов послав він інших рабів, більш як перше, та й їм учинили те саме. 

 


37

  Нарешті послав до них сина свого і сказав: Посоромляться сина мого. 

 


38

  Але винарі, як побачили сина, міркувати собі стали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і заберемо його спадщину! 

 


39

  І, схопивши його, вони вивели за виноградник його, та й убили. 

 


40

  Отож, як прибуде той пан виноградника, що зробить він тим винарям? 

 


41

  Вони кажуть Йому: Злочинців погубить жорстоко, виноградника ж віддасть іншим винарям, що будуть плоди віддавати йому своєчасно. 

 


42

  Ісус промовляє до них: Чи ви не читали ніколи в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших! 

 


43

  Тому кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться народові, що плоди його буде приносити. 

 


44

  І хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде то розчавить його. 

 


45

  А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він говорить. 

 


46

  І намагались схопити Його, але побоялись людей, бо вважали Його за Пророка. 

 


Matthew 22

 

 

 

 

HTMLBible Software - Public Domain Software by johnhurt.com

 


Other Items are Available At These Sites: